Історія розвитку кафедри

Однією з найстаріших кафедр аграрних навчальних закладів України є кафедра рослинництва Уманського НУС. У червні 2018 р. їй виповнилося 150 років. Вона бере свій початок від заснованої в 1868 р. кафедри сільського господарства, коли Головне училище садівництва було реорганізоване в Уманське училище землеробства і садівництва. Її становлення пов’язане з іменами титулярного радника, кандидата природничих наук, першого завідувача кафедри А. С. Гусаківського та колезького радника, кандидата сільськогосподарських наук, інспектора із землеробства М. К. Васильєва. Ці вчені зробили значний внесок у створення матеріальної бази, розширення наукових досліджень, виховання викладацьких кадрів.

У різні роки кафедру рослинництва очолювали:

1868 – 1869 – Гусаковський А. С., кандидат природничих наук;

1869 – 1871 – Черняєв А. В., викладач;

1871 – 1873 – Заломанов Н. П., викладач;

1873 – 1885 – Леванда Д. С., викладач;

1885 – 1886 – Загорський П. А., кандидат с.-г. наук;

1886 – 1911 – Васильєв М. К., кандидат с.-г. наук;

1912 – 1917 – Пирожков К. М., викладач;

1917 – 1924 – Лопатін М. І., професор;

1924 – 1933 – Руденко С. К., професор;

1933 – 1936 – Шкварук М. М., професор;

1936 – 1941 – Бородін В. І., доцент;

 1941 – 1944 – евакуація в роки війни;

1944 – 1947 – Хренніков Е. В., професор;

1947 – 1950 – Дирда-Лукін І. Г., професор;

1950 – 1952 – Дизик Г. Ю., доцент;

1952 – 1955 – Єремєєв І. М., професор;

1955 – 1961 – Бугай С. М., професор;

1961 – 1973 – Мусатов Г. І., професор;

1973 – 1976 – Захаревський М. Г., доцент;

1976 – 2017 – Зінченко О.І., професор;

з 2017 р. і до нині – Яценко А.О., професор.

 Пристрасний дослідник, організатор і завідувач дослідного поля, талановитий викладач і вихователь, колезький радник, інспектор землеробського відділення, кандидат наук, а згодом професор М.К. Васильєв завідував кафедрою з 1886 по 1911 рік. Він викладав рослинництво, механізацію, економічну географію, мінералогію, керував практикою з землеробства та рослинництва.

Професор М.К. Васильєв перший в Україні описав сортовий склад польових культур, висунув і обґрунтував основи сортової технології їх вирощування, як досить важливий ефективний фактор підвищення врожайності сільськогосподарських культур. За його керівництва кафедрою було створено чудовий за багатством експозицій і глибокий за змістом кабінет-музей рослинництва.

У 1917–1924 рр. кафедру очолював і викладав курс „Рослинництво” випускник Уманського училища, відомий вчений, перший заступник директора агротехнікуму, професор М.І. Лопатін.

У 1924 р. на посаду професора і завідувача кафедри рослинництва було запрошено проф. С.К. Руденка, який до 1933 р. читав курс „Рослинництво”. Він зробив значний внесок у розвиток кафедри і розробив систему боротьби з посухою в умовах південного Лісостепу. Результати цих досліджень були опубліковані в роботі „Принципи сухого землеробства”, виданій в 1926 р., а пізніше на 800 машинописних сторінках у підручнику „Рослинництво”, який, нажаль, не був виданий.

У 1933–1936 рр. кафедру рослинництва очолював випускник Уманського агротехнікуму 1925 р. та педагогічних курсів при Київському політехнічному інституті 1928 р., М.М. Шкварук, пізніше Заслужений працівник Вищої школи, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри агрохімії та ґрунтознавства нашого нині Уманського НУС. Він багато уваги приділяв розширенню колекційно-демонстраційного розсадника за рахунок нових видів рослин та широкого набору сортів сільськогосподарських культур.

Визначним педагогом і дослідником був доцент В.І. Бородін, який одночасно був деканом агрономічного факультету і в 1936–1941 рр. очолював кафедру рослинництва. Разом з викладачем кафедри Г.Ю. Дизиком вони вивчали можливість вирощування рису на заплавних землях Уманщини. Внаслідок впровадження цих результатів досліджень в с. Піківець Уманського району, рис видавали навіть на трудодні колгоспникам.

У повоєнні 1944–1947 рр. кафедрою керував професор Е.В. Хренніков – автор ряду сортів цукрових буряків. Під його керівництвом на кафедрі вивчалися способи сівби та площі живлення цукрових буряків.

У 1947–1950 рр. кафедру рослинництва очолював професор І.Г. Дирда-Лукін, вчений в галузі агротехніки озимої пшениці. В цей час колекційний розсадник кафедри значно збагатився різноманітними сортами озимої пшениці, зернобобових та інших культур.

У 1950–1952 рр. кафедрою завідував доцент Г.Ю. Дизик, Під його керівництвом вивчали технології вирощування різних кормових культур та їх сумішок з метою удосконалення кормової сівозміни і зеленого конвеєру.

У 1952–1955 рр. кафедру очолював відомий український селекціонер Іван Максимович Єремєєв — соратник М.І. Вавілова, співавтор славетного сорту озимої пшениці „Українка 0216”, яка з 1922 і до 1963 р. на значних площах вирощувалась в Україні та інших республіках колишнього Союзу, широко використовувалась і продовжує використовуватись в селекції для створення багатьох вітчизняних і зарубіжних сортів. У 1956 році сорт Українка був прийнятий за міжнародний стандарт якості сильних пшениць. У цей період на кафедрі значно поліпшилась навчальна і науково-дослідна робота з селекції та агротехніки польових культур. Так доцент Л.А. Головцов розгорнув роботи з селекції жита і кукурудзи, доцент Г.І. Мусатов — з селекції та агротехніки білого однорічного буркуну, а доцент І.І. Усирєв — з агротехніки цукрових буряків та соняшника.

Значний вклад у напрямку удосконалення наукової роботи кафедри та поліпшення навчального процесу вніс професор С.М. Бугай, який завідував кафедрою в 1955–1961 рр. Під його керівництвом викладачі, аспіранти і студенти вивчали технології вирощування максимально можливих врожаїв озимої пшениці, картоплі і кукурудзи на зерно, силос та зелений корм, запрацювала аспірантура, набрала масовості наукова робота студентів.

У ці ж роки доцент П.П. Кіцно досліджувала питання оптимізації просторового і кількісного розміщення рослин кукурудзи на одиниці площі при вирощуванні на зерно, силос і зелений корм. Також вона вивчала способи і строки підсіву багаторічних трав під різні покривні культури з метою підвищення родючості ґрунту.

Кандидат сільськогосподарських наук П.М. Грушова з аспіранткою Р.О. Корнійко і дипломниками досліджували біологічні особливості і продуктивність різних сортів картоплі та розробляли їх технології вирощування.

Аспірант В.В. Собчук з дипломниками досліджував строки сівби кукурудзи та норми висіву насіння.

Аспірант М.І. Єремєєв з дипломниками досліджував строки сівби і норми висіву сортів озимої пшениці та розробив їх технології вирощування. Аспірант В.А. Вржещ з дипломниками досліджував роль мікроелементів при вирощуванні гречки. Всі аспіранти вчасно виконали і успішно захистили кандидатські дисертації та широко впроваджували у виробництво результати своїх досліджень.

У 1960 році професор С.М. Бугай видав підручник „Рослинництво” для студентів сільськогосподарських вузів, який витримав п’ять видань і був настільною книгою керівників та спеціалістів господарств України.

Доцент Г.І. Мусатов за активної участі дипломників досліджував ущільнені посіви кормових культур, міжвидові відносини та розвиток кореневої системи кукурудзи. Їх результати були покладено в основу його докторської дисертації, яку він успішно захистив у 1965 р.

В 1961–1973 рр. професор (з 1965 р.) Г.І. Мусатов завідував кафедрою. У ці роки ще більше розгортається наукова робота за участі аспірантів Л.Н. Величко, Т.О. Кравець, В.Г. Новака, А.М. Пастуха, Л.Ф. Сінгур, Г.Ф. Мельника, А.В. Коротєєва, А.І. Ліпінського. На кафедрі зросла кількість дипломників, поліпшилась робота дослідного поля, організованого в 1964 р. Плідно працював на кафедрі старший лаборант і завідувач дослідного поля Е.К. Ріднєв. Доцент М.Г. Захаревський з дипломниками вивчав вплив насіннєвих фракцій одно- і багатонасінних цукрових буряків на врожайність цукрової сировини та розробив перспективні способи формування густоти насадження рослин.

Доцент П.П. Кіцно та аспірант Г.Ф. Мельник з дипломниками вивчали вплив покривних культур на врожайність сіна багаторічних трав – люцерни, конюшини та еспарцету. Аспіранти Л.Н. Величко та Т.О. Кравець розробили теоретичні основи ущільнення посівів кукурудзи компонентами, виявили найпродуктивніші агрофітоценози.

Доцент О.І. Зінченко з аспірантами В.Г. Новаком, А.І. Ліпінським і викладачем В.Ф. Кропивком та дипломниками розгорнули широкі дослідження з вивчення продуктивності проміжних посівів і кормових сівозмін залежно від насичення їх проміжними культурами та багаторічними травами. Зокрема виконані фундаментальні дослідження кореневої системи кукурудзи та сої.

Доцент Ю.Ф. Терещенко, аспіранти А.М. Пастух, А.В. Коротєєв і Р.Л. Іщенко з дипломниками вивчали сортову агротехніку озимої пшениці, її урожайність, якості зерна і насіння. Ю.Ф. Терещенко у 1999 р. захистив докторську, а в 2006 р. його аспірант О.Л. Уліч – кандидатську дисертацію з сортових регіональних ресурсоощадних технологій вирощування озимої пшениці.

В 1973–1976 рр. кафедрою керував доцент М.Г. Захаревський. Кафедра продовжувала вивчення і вдосконалення інтенсивних технологій вирощування цукрових буряків (доценти М.Г. Захаревський, В.Г. Новак), кукурудзи на зерно, силос і зелений корм (доцент О.І. Зінченко, аспірант М.А. Ільченко), озимої пшениці (доцент Ю.Ф. Терещенко, аспіранти А.В. Коротєєв, Р.Л. Іщенко) і проса (доцент В.А. Вржещ і завідувач дослідним полем П.М. Канівський).

Із 1976 р. по 2017 р. кафедру рослинництва очолював доктор с.-г. наук, професор, академік АН ВШ України (з 1993 р.) Олександр Іванович Зінченко, під керівництвом якого продовжились попередні, а також були поглиблені дослідження з питань кормовиробництва. На кафедрі у цей час працювали доценти М.Г. Захаревський, П.П. Кіцно, В.А. Вржещ, Ю.Ф. Терещенко, В.Г. Новак, Р.Л. Іщенко, А.В. Коротєєв, В.Д. Михтюк. Кафедра вела широкі дослідження з впровадження прогресивних технологій вирощування озимої пшениці, кукурудзи, круп'яних культур, цукрових буряків, сої та соняшника. З 1984 року вивчаються інтенсивні технології вирощування озимої пшениці, створено новий демонстраційний колекційний розсадник з великим набором традиційних і нових кормових культур. У стаціонарному досліді з кормових сівозмін вивчаються моделі зеленого, силосного та сировинного конвеєрів, на яких навчаються студенти всіх факультетів, виконуються курсові проекти та дипломні роботи.

Активізувалась видавнича діяльність. У 1987 р. О.І. Зінченко в співавторстві видав підручник „Рослинництво” та „Практикум з польового кормовиробництва”, у 1994 р. підручник „Кормовиробництво”, для студентів вищих навчальних закладів, аналогів яким немає в Україні і країнах СНД. За його редакцією і в співавторстві з колективом кафедри видано навчальні посібники: „Інтенсивні технології вирощування зернових і технічних культур” (1988), „Біологічне рослинництво” (1996) – для викладачів і студентів вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації, підготовлено і здано у видавництво практикум з „Кормовиробництва”. Спільно з професорами М.А. Білоножком (НАУ) і професором В.Н. Салатенком (Херсонський СГІ) підготовлено і здано до друку новий підручник „Рослинництво” в двох томах, що також немає аналогів. Починаючи з 1980 р., професор О.І. Зінченко – постійний співавтор союзних і українських навчальних програм з рослинництва і кормовиробництва.

У студентському науковому гуртку кафедри, особливо починаючи з кінця п’ятдесятих років студенти ведуть дослідження на дослідному полі, у колекційному розсаднику, в лабораторіях та в умовах виробництва, на основі яких готують курсові проекти та дипломні роботи. За всі повоєнні роки з числа гуртківців кафедри вийшли видатні агрономи, провідні спеціалісти, керівники господарств, Герої Соціалістичної Праці. Серед них визначні керівники господарств В.М. Кавун, Г.Й. Кузик, А.Г. Загоруйко, І.І. Квітка, Заслужений агроном України М.Й. Пономар; голова колишнього Агропрому України Ю.П. Коломієць, Лауреат Державної премії, академік АН ВШ України, доктор с.-г. наук Г.П. Жемела, завідувач кафедри рослинництва Вінницького ДАУ і директор інституту кормів УААН професор В.Ф. Петриченко, начальник Жашківського управління агропромислового розвитку В.І. Грицюк та багато ін. На кафедрі захищено 10 докторських та понад 40 кандидатських дисертацій, з них лише в 1994–2015 рр., – 16. Кафедра бере участь у роботі спецрад з захисту дисертацій, в роботі експертної ради ВАК з агрономії, акредитації вузів, координує роботу з кафедрами сільськогосподарських навчальних закладів і науково-дослідних установ України та країн СНД. Співробітники кафедри виступають опонентами докторських і кандидатських дисертацій. Кафедра співпрацює з навколишніми науково-дослідними установами та сільськогосподарськими підприємствами. В штаті кафедри на посаді професора, працює директор Уманського інституту коренеплідних культур УААН А.О. Яценко. Наукова і виробнича база цієї установи є прекрасним полігоном для студентів з рослинництва в т.ч. з технічних культур, програмування врожайності польових культур, селекції і насінництва.

Для науково-дослідної роботи і практичної підготовки студентів кафедра широко використовує досліди Маньківської, Кіровоградської сортовипробувальних станцій та досягнення передових господарств Черкаської, Вінницької і Кіровоградської областей.

Тривалий час кафедра плідно співпрацює з інститутом кормових культур з вивчення та впровадження інтенсивних енерго- і ресурсоощадних технологій вирощування кормових культур, створення та раціонального використання культурних сіножатей і пасовищ.

В останні роки на кафедрі значно активізувалася наукова робота. Так, у цей період захищено чотири докторських дисертації: Г.І. Демидась (2003 р.), В.Я. Білоножко (2004 р.), С.П. Полторецький (2015 р.), Я. С. Рябовол (2020 р.) та сім кандидатських дисертацій: А.Г. Нестеренко (2004 р.), С.В. Рогальський (2005 р.), Н.М. Полторецька (2007 р.), С.О. Третьякова (2012 р.), Кравченко В.С. (2016 р.), Борисенко В.В. (2016 р), В.О. Приходько (2020 р.), Вячеслав Яценко ().

Для проведення наукових досліджень на дослідному полі університету освоюються дві сівозміни: 7-пільна кормова і 6-пільна польова. У кормовій сівозміні досліди проводить доцент А.О. Січкар – вирощування кукурудзи на силос в одновидових і сумісних посівах з високобілковими компонентами.

У польовій сівозміні проводять дослідження з технології вирощування технічних культур доценти Лідія Кононенко, Леся Вишневська,  Віталій Кравченко, Вячеслав Яценко, круп’яних культур – професор Сергій Полторецький і доцент Наталія Полторецька, кукурудзи – доцент Сергій Рогальський, озимої пшениці, сорго – Світлана Третьякова, Наталія Климович.

Лише за останні п'ять років викладачі кафедри підготували 250 дипломників, опублікували 300 статей в журналах і збірниках, декілька навчальних посібників з грифами відповідних міністерств, монографії, значну кількість методичних вказівок і посібників.

Викладачі кафедри читають лекції та проводять практичні і лабораторні заняття на шести факультетах із 36 дисциплін.