Повертаймо свою історичну пам’ять, повертаймо обряди наших Предків та пишімо писанки!
«Старі люди говорять: як в народі перестануть писати писанки і «гріти Діда»…,
тоді і кінець світу настане».
Не раз, мабуть, ми всі були в ситуації, коли виникала суперечка – що було раніше – курка чи яйце. І лише зараз, доторкнувшись до наших прадавніх міфів, можна, нарешті, збагнути дійсний стан речей.
У релігіях багатьох народів зустрічаються легенди про сотворення Землі і взагалі Всесвіту з яйця, але мало де так була поширена писанка і писанкарство, як на Україні. Мабуть, для цього мали бути ґрунтовні підстави.
Виникнення писанки сягає тих прадавніх часів, коли формувалися світоглядні засади наших далеких пращурів, устійнювалися найвизначніші свята та їх обрядовість, створювався календар (Свароже коло) наших предків-хліборобів. Вже Трипільська культура свідчить про досить устійнений хліборобський календар та визначне місце писанки у звичаях народу. В усякому разі в Шумері, що виводив себе із найдавнішої в світі держави Аратти (яку археологи тепер умовно називають Трипіллям), писанками обмінювались на свято «Великий день»; таке ж від Аратти зберігається і в Україні.
Символічно, що писанка органічно пов’язана і просто невід’ємна саме від свята ВЕЛИКОДНЯ – одного із найвизначніших народних свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед календарних свят наших предків одне з найпочесніших місць.
Фотогалерея
