Меню
Остання редакція: 27 січня 2021

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні в Україні та світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського міста Освенцім.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Друга Світова Війна була трагедією для українських євреїв.
У м. Умань, в якому до війни нараховувалося трохи більше 50 тисяч осіб, було розстріляно гітлерівцями в Урочищі «Сухий яр» понад 25 тис. мирних жителів, серед яких більшість – єврейської національності.

Уманчани пам’ятають трагічні сторінки історії.  Її свідки діляться своїми спогадами. 

Ольга Друзгальська народилася на Черкащині. Влітку 1941-го, коли нацисти розстрілювали євреїв, їй вдалося врятуватися. Матір розстріляли, батько загинув на фронті, а дівчинку віддали місцевим жителям, які її переховували та виростили. «– Зранку 16 серпня 1941 року наказали всім тальнівським євреям узяти цінні речі й іти колоною на Умань. Там обіцяли всім дати роботу, — розказує.— У колоні була і моя мама Циля Левенберг, — веде далі. — Мене, дворічну, несла на руках. Наш батько воював на фронті. За лісом, по дорозі на Білашки, були три силосні ями. Євреїв підводили до краю і стріляли з кулеметів».

За словами львівського історика Другої світової війни Андрія Усача, 7 жовтня 1941 р. з Кіровограда до Умані прибув 304-ий резервний поліцейський батальйон під командуванням майора Карла Декерта.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.