Головні принципи академічної доброчесності!

Що таке наукова етика? 

Наукова етика — це система правил, принципів і норм поведінки, призначених для науковців, які регулюють процес проведення досліджень і забезпечують дотримання моральних та професійних стандартів у науковій діяльності.

Основна мета наукової етики – забезпечення надійності знань у науковій сфері. Також важливим завданням є захист учасників досліджень, суспільства та довкілля від недобросовісних авторів і наслідків їхньої діяльності.

Дотримання норм наукової етики є важливим для відповідального поводження з даними у дослідженнях. Прозоре звітування зобов'язує дослідників точно повідомляти про використані методи, результати та висновки, що були використані під час проведення дослідження. Це дозволяє іншим ретельно вивчати та повторювати дослідження. 

Принципи наукової етики

1. Інтелектуальна власність.

Наукова етика забороняє плагіат. Всі науковці повинні поважати працю інших дослідників. Використання даних, які ще не були опубліковані, категорично заборонено. Якщо під час дослідження використовуються матеріали, методи тощо інших дослідників, обов'язково слід зазначити кожне першоджерело, з якого було взято інформацію.

2. Доброчесність. 

У своїй діяльності науковці повинні дотримуватися своїх обіцянок і всіх домовленостей. Вони повинні бути чесними та послідовними у своїх міркуваннях і діях.

3. Повага до колег і відсутність дискримінації.

Необхідно проявляти повагу до своїх колег і ставитися до них з уважністю і справедливістю в усіх аспектах наукової співпраці та дослідницької діяльності. За нормами наукової етики, під час проведення дослідження не допускається будь-яка форма дискримінації серед колег та студентів за расовим, статевим та етнічними ознаками, а також за іншими ненауковими критеріями. Всі учасники повинні мати рівні можливості та однаковий доступ до ресурсів та підтримки для проведення досліджень.

4. Прозорість.

Для оцінки дослідження важливо та необхідно враховувати контекст, обґрунтування вибору методів та їхню відповідність поставленим цілям, а також висновки та можливі перспективи подальших досліджень. Саме тому автор повинен повністю розкрити зазначені аспекти.

5. Конфіденційність. 

Всі важливі документи, гранти, матеріали для публікації, комерційну та військову таємницю, медичні дані пацієнтів (при відповідних дослідженнях) і кадрові записи та інші види конфіденційної інформації потрібно зберігати у безпеці, аби запобігти витоку інформації.

6. Об’єктивність. 

Під час написання матеріалу за результатами проведеного дослідження для подальшої публікації автори повинні дотримуватись такого принципу, як об'єктивність. Необхідно уникати упередженості та самообману при оцінці власної роботи. Це стосується аналізу даних та їх інтерпретації, свідчень експертів, кадрових рішень та інших аспектів роботи.

7. Відкритість. 

Авторам слід дотримуватися принципу відкритості, бути відкритими до критики та нових ідей. Це також охоплює обмін даними, результатами, використаними ресурсами, інструментами та ідеями.

8. Захист людей та догляд за тваринами.

Під час проведення досліджень за участі людей та тварин необхідно дотримуватись належної турботи та уваги. Необхідно наскільки можливо мінімізувати можливі ризики та шкоду. При дослідах на тваринах важливо уникати проведення непотрібних або погано спланованих експериментів. При дослідженнях за участі людей потрібно поважати приватне життя, гідність і  автономію осіб, що беруть участь у дослідженні, і застосовувати спеціальні заходи для захисту вразливих груп населення. 

9. Чесність.

Дослідники повинні чесно надавати отримані результати, використані методи та дані під час дослідження. Науковою етикою категорично забороняється вигадування, спотворення чи фальсифікація даних у наукових дослідженнях та роботах. 

10. Законність. 

Під час проведення дослідження та написання роботи важливо керуватись та дотримуватись нормативно-правових актів, а також політики урядових та інституційних організацій.

Види етичних порушень

Серед видів порушень принципів наукової етики є такі:

1. Викрадення ідей.
2. Неправильне авторство.
3. Плагіат та самоплагіат.
4. Фальсифікація та фабрикація даних. 
5. Перероблення власних робіт автора/авторів.
6. Порушення законів та вимог при проведенні дослідження. 
7. Порушення загальноприйнятих дослідницьких практик.
8. Ігнорування проблем. 
9. Неналежна поведінка автора/авторів.
10. Відмова від валідації. 

Однією з основних причин численних порушень є тиск, пов'язаний із необхідністю публікацій для покращення наукометричних показників, що змушує дослідників віддавати перевагу короткостроковим цілям на шкоду довгостроковим пріоритетам. Це негативно позначається як на науковій спільноті, так і на самих учених. Тому в багатьох роботах з етики публікацій підкреслюється важливість розвитку та дотримання етичних норм як засобу зменшення порушень. Важливим є координація зусиль комітетів, інститутів і дослідників у цьому напрямі. Також необхідно популяризувати етичні стандарти з університетських років — курси наукової етики та ознайомлення студентів із прикладами порушень можуть сприяти формуванню відповідальної поведінки в майбутньому.

Дотримання принципів наукової етики в дослідницькій та публікаційній діяльності не лише важливе, але й необхідне. Порушення етичних стандартів, таких як фальсифікація даних, можуть призводити до серйозних наслідків, включаючи санкції з боку наукової спільноти.